доба
121добавка — (1 ж); мн. доба/вки, Р. доба/вок …
122добавленный — прич.; кр.ф. доба/влен, доба/влена, лено, лены …
123добавляти — я/ю, я/єш, недок., доба/вити, влю, виш; мн. доба/влять; док., перех. і без додатка, розм. Те саме, що додавати 1 3) …
124добавлятися — я/ється, недок., доба/витися, иться; мн. доба/вляться; док., розм. Те саме, що додаватися …
125цивілізація — ї, ж. 1) Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно економічною формацією, а також ступінь і характер розвитку культури певних епох і народів; сукупність виявів досягнутого ступеня суспільного… …
126добавляться — см. Добавить и Добавиться …
127знадоба — 1 іменник жіночого роду потреба розм. знадоба 2 іменник жіночого роду речі, потрібні для чого небудь збірн., діал …
128добавлять — ДОБАВЛЯТЬ1, несов. (сов. добавить), что, чего во что. Присоединять (присоединить) что л. к чему л. сверх имеющегося, положив, насыпав, налив и т.п. в дополнение к чему л. или пополнять (пополнить) недостающее; Син.: прибавлять [impf. to add (to); …
